Причини
ігрової
залежності

Чому азартні ігри викликають звикання і як розвивається ігрова залежність

У азартних ігор є безліч сторін. З одного боку, вони є видом розваги, але з іншого — можуть спричинити серйозне звикання. Одні гравці можуть періодично насолоджуватися азартними іграми, тоді як інші стають залежними й не можуть зупинитися.

У цій статті ми розглянемо руйнівну природу азартних ігор, причини розвитку ігрової залежності та фактори, які роблять людей більш схильними до цієї хвороби.

Зміст

Типи гравців і ризик розвитку ігрової залежності

Чому одним вдається насолоджуватися азартними іграми в якості розваги, а у інших розвивається небезпечна залежність? — Частково це можна пояснити тим, що люди по-різному переживають ігровий досвід. Психіатр Роберт Кастер став одним із перших, хто запропонував лікування патологічної ігрової залежності і визначив шість типів гравців.

  1. Професійні гравці
  2. Антисоціальні гравці
  3. Звичайні соціальні гравці
  4. Серйозні соціальні гравці
  5. Гравці, які бажають втекти від реальності
  6. Гравці з патологічною залежністю

Примітка. Від моменту публікації теорій Кастера у 80-х роках проблема азартних ігор стала класифікуватися як залежність, а не як маніакальна поведінка. У той же час класифікація проблемних гравців Кастера є актуальною і в даний час.

У кожної групи гравців є своя причина грати, що безпосередньо впливає на ймовірність розвитку ігрової залежності.

1. Професійні гравці

Для професійних гравців азартні ігри — не захоплення і не форма розваги. Це їхня професія і основне джерело доходу. Такий тип гравців не дуже поширений у іграх онлайн-казино, оскільки їм не подобається віддавати долю казино. Однак до окремої підкатегорії професійних гравців можна віднести тих, хто зловживає бонусами або рахує карти в блекджеку

Примітка. Найбільш популярний тип професійних гравців — це гравці в покер. У покері можна заробити, оскільки гравці змагаються один із одним, а не з казино. Проте для заробітку в покері потрібно багато часу і зусиль.

У професійних гравців низькі шанси стати залежними. У грі вони керуються логікою і системою, а також дотримуються чітких планів і стратегій. Їх причини грати також відрізняються від причин звичайних гравців.

2. Антисоціальні гравці

Як і професійні гравці, антисоціальні гравці також використовують азартні ігри для заробітку. Однак, на відміну від професійних колег, вони користуються незаконними способами заробітку. Такі гравці шукають методи отримати перевагу над казино і не бояться при цьому порушити закон. Приклади подібних схем включають у себе договірні матчі, мічені карти в іграх та інше.

У антисоціальних гравців, як правило, не розвивається ігрова залежність. Однак вони можуть використовувати її в якості виправдання, якщо незаконні дії призведуть до проблем.

3. Звичайні соціальні гравці

Звичайні соціальні гравці ставляться до азартних ігор як до розваги. Вони часто грають в азартні ігри з друзями, використовують гемблінг для спілкування, втечі від повсякденної рутини і навіть для розслаблення.

Азартні ігри не мають сильного негативного впливу на таких гравців, на їх сім'ї, соціальне та професійне життя.   Порівняно з іншими, у соціальних гравців здорове ставлення до азартних ігор.

4. Серйозні соціальні гравці

Як видно з назви цього типу, серйозні соціальні гравці дуже схожі на звичайних «несерйозних», однак у них спостерігається більш сильне захоплення іграми. Азартні ігри для них є одним із основних видів розваг і частим способом проведення часу. Однак за пріоритетом азартні ігри стоять все ще нижче сім'ї, друзів, кар'єри і т. д. Такі люди в змозі контролювати свою звичку.

5. Гравці, які бажають втекти від реальності

У той час як звичайні і серйозні соціальні гравці грають для розваги, ті, хто хоче відволіктися від реальності, використовують азартні ігри для втечі від життєвих труднощів. Це може бути все, що завгодно — нудьга, самотність, злість або депресія. У разі погіршення психічного стану та за відсутності здорового способу впоратися з негативними думками й емоціями їх ігрова залежність також погіршується. При найгіршому розвитку подій вони стають залежними.

6. Гравці з патологічною залежністю

Патологічно залежні гравці (також відомі як проблемні гравці та ігромани) не контролюють свої азартні звички. Азартні ігри стали головною частиною їхнього життя, і вони готові заплатити будь-яку ціну й пожертвувати всім заради гри. Азартні ігри мають на них руйнівний вплив.

У наступних розділах статті ми розглянемо саме цей тип — патологічно залежних і проблемних гравців, ігроманів.

Причина в грошах?

Якщо коротко, то ні. На самому початку вивчення ігрової залежності деякі вважали, що у проблемних гравців головною мотивацією є гроші. Згодом дослідження показали, що все зовсім не так. А думка, що залежні люди одержимі мрією про величезне багатство і розкішне життя, не лише геть невірна, але й завдає шкоди ігроманам.

Звичайно, гроші можуть відігравати важливу роль у житті деяких залежних гравців, але не вони є джерелом їхніх проблем. Причини ігрової залежності ми розглянемо нижче, в розділах про біологічні чинники та психологічні фактори.

Фінансовий цикл проблемного гравця

Спочатку ми б хотіли розповісти про те, як ігрова залежність впливає на фінансове благополуччя. Фінансовий цикл проблемних гравців, про яких піде мова нижче, був запропонований доктором Генрі Лесьєром.   Якщо ви помітите такі ознаки у себе, то радимо прочитати статтю про симптоми й діагностику ігрової залежності та переконатися, що у вас не розвиваються потенційно проблемні звички.

Варто відзначити, що фінансовий цикл неспроста називається саме «циклом». Його також можна уявити у вигляді постійної спіралі, де з кожним повтором життя залежного гравця все більше погіршується, аж поки він не досягне дна. Цей цикл можна перервати. В ідеалі це має статися за допомогою професійної допомоги залежному гравцю. Але якщо не почати лікування, то ігроман може перестати грати через втрату грошей або навіть смерть.

1. Наявність коштів як «каталізатор» ігроманії

Спочатку гравці мають достатньо грошей для гри в азартні ігри без обмежень. На цьому етапі вони намагаються робити максимальні ставки. Це особливо небезпечно для тих, хто виробив «імунітет» до низьких ставок, які вже не приносять відчуття азарту. Гравець із сильною ігровою залежністю може запросто витратити більшу частину місячного доходу всього за пару днів або навіть годин, розміщуючи високі ставки.

2. Зменшення фінансових можливостей як «обмежувач» ігроманії

Рано чи пізно у проблемного гравця починають закінчуватися гроші, але він ще не банкрут. На цьому етапі циклу виникають характерні відчуття тривоги, жалю й апатії. Як наслідок, з'являється це руйнівне «бажання відігратися». Залежні гравці можуть поставити собі за мету відіграти весь програш, що стається рідко і призводить лише до великих втрат.

3. Брак грошей як причина боргів і страждань

Цей етап циклу настає, коли у проблемного гравця повністю закінчуються гроші. Почуття тривоги й апатії зі зрозумілих причин перетворюється у відчай і, в деяких випадках, у депресію. В залежності від серйозності ігроманії та сили волі, гравець може на якийсь час повністю перестати грати. Однак це може виявитися непростим завданням, оскільки гравці з сильною залежністю можуть відчувати «синдром відміни» — як при відмові від наркотиків.

Цикл завершується і перезапускається, як тільки у гравця з'являються гроші. Вони можуть надійти з різних джерел — від нешкідливих (у вигляді зарплати) до більш сумнівних, як-от позики у членів сім'ї, друзів, банків, лихварів або незаконна діяльність.

Що спричиняє і підтримує ігрову залежність?

У випадку із залежністю потрібно розуміти, що вона ніколи не спричиняється якимось одним фактором. Як правило, це комбінація взаємопов'язаних причин, які створюють складну систему з тригерів і нав'язливих бажань, що призводить до появи проблемних звичок. За своїм походженням ці фактори можна розділити на наступні групи: біологічні, психологічні, соціальні й духовні. Ця концепція також відома як біо-психо-соціо-духовна модель залежності.

У випадку з ігровою залежністю ми розглянемо перші два фактори: біологічний і психологічний. Їх вплив підтверджений дослідженнями і має місце в більшості випадків ігрової залежності. Ми плануємо не лише розглянути теорії минулого про це захворювання, а й вирішити давні непорозуміння та внести ясність у цю складну тему.

Біологічні чинники

Дехто визначає залежність як «хронічну хворобу мозку». Однак це дуже поверхневе визначення. Залежним гравцям також може здатися, що вони нічого не можуть зробити із залежністю, тому що «хворі», що, звісно, в корені невірно.   Проте в цьому визначенні приховано кілька цікавих ідей.

По-перше, приблизно 50 % залежності базується на особистих біологічних факторах. По-друге, теорія про те, що люди стають залежними від наркотиків чи будь-яких занять, також технічно невірна. Насправді вони стають залежними від хімічних сполук, які виробляє мозок у відповідь на зовнішні стимули. По-третє, люди зі здоровим мозком більш схильні до розвитку залежності, оскільки наш мозок «запрограмований» на те, щоб змушувати нас повторювати дії, які приносять задоволення.   Маються на увазі ті дії, які допомагають нам вижити, а саме: прийом їжі й води та народження дітей. Психологи й біологи називають ці дії «мотивованою поведінкою».

Однак мозок може адаптуватися до нових збудників і вважати їх рівнозначними або навіть більш значущими, ніж ті, що ми згадали вище. Як наслідок такого біологічного процесу в людини розвивається залежність, яка з часом починає впливати на мозок і навіть на його фізичну структуру.   Усього в цьому процесі задіяні шість елементів.

Три відділи мозку:

  • кора головного мозку;
  • амигдала;
  • гіпоталамус.

Три хімічні сполуки в мозку:

  • серотонін;
  • допамін;
  • норадреналін.

Кора головного мозку

Зміни в корі головного мозку призводять до зниження здатності приймати рішення і зростання імпульсивності й нав'язливої поведінки. Саме ці зміни є причиною того, що в залежної людини можуть виникати труднощі з прийняттям виважених рішень. Натомість вони починають поводити себе ризиковано й нерозумно.

Амигдала

Амигдала відповідає за спогади й емоції. Позитивні й негативні спогади породжують асоціації, які допомагають мозку формувати можливі сценарії розвитку подій. Розглянемо такий приклад: людина грає в азартні ігри щосереди після роботи і купує їжу в улюбленому ресторані. Її мозок очікує, що це буде відбуватися щотижня, і формує звичку.

Однак якщо людина вирішує виключити азартні ігри з цих дій, то у неї почнеться синдром відміни, оскільки мозку не вистачатиме позитивних емоцій. Саме тому потяг до азартних ігор може відновитися, якщо супутні дії та звички залишаться.

Гіпоталамус

Гіпоталамус тісно пов'язаний зі стресостійкістю. Багато гравців, як проблемні, і так і без проблем, використовують азартні ігри в якості втечі від стресових ситуацій. На жаль, залежність зменшує здатність до зниження рівня стресу. У результаті людина потрапляє в порочне коло, в якому вона починає грати в азартні ігри, щоби впоратися зі стресом. Сильна залежність від азартних ігор призводить до погіршення життя, спричиняючи новий стрес, а при відмові від азартних ігор виникає синдром відміни та, відповідно, ще більший стрес.  

Серотонін

На відміну від допаміну серотонін вважається справжнім «гормоном щастя». Низький рівень серотоніну призводить до апатії та навіть депресії. Люди, які страждають від залежності, особливо схильні до зміни настрою. Серотонін також пов'язаний із мотивацією і мотивованою поведінкою (наприклад, із прийомом їжі й води). У проблемних гравців спостерігаються відхилення від нормального вироблення серотоніну, що призводить до проблем із мотивованою поведінкою (наприклад, пропуск вечері та безперервна гра всю ніч).

Цікаво те, що серотонін також тісно пов'язаний із «бажанням відігратися», яке з'являється у кожного гравця. Серотонін і допамін, імовірно, знижують чутливість гравців до зменшення інтересу в результаті програшу. Звичайна людина припиняє грати після серії програшів. Однак у проблемних гравців спостерігається притуплення негативних емоцій від втрати грошей, і вони продовжують намагатися відіграти програш.

Допамін

Допамін тісно пов'язаний із процесами в амигдалі. Незважаючи на поширену думку, допамін не є «гормоном щастя», а відповідає за систему заохочень у мозку. Він виробляється в результаті дій, які вважаються «бажаними». Інтенсивне вироблення гормонів викликає відчуття радості, змушуючи людей повторювати ці дії. Під час азартних ігор у проблемних гравців і тих, хто грав для розслаблення, спостерігався підвищений рівень допаміну.

Примітка. Під час розгляду залежності допамін викликає особливий інтерес. У людей із хворобою Паркінсона, що спричиняться збоєм вироблення допаміну, існує висока ймовірність розвитку залежності. Важливість допаміну в процесах мозку досі вивчається.

Норадреналін

Норадреналін — це сполука, яка бере участь у підготовці й мотивації тіла і мозку до дій. Він посилює увагу та збудження, а також підвищує пильність і допомагає зберігати й відтворювати спогади. Він також призводить до занепокоєння і стресу. Природно, найвищий рівень норадреналіну спостерігається в небезпечних ситуаціях, коли спрацьовує інстинкт виживання.

Цікавим є той факт, що і у проблемних, і у звичайних гравців під час гри спостерігався підвищений рівень норадреналіну. Можливо саме тому так багато людей повністю занурюються в азартні ігри. Крім того, ця речовина пов'язана з рецидивами, чутливістю до заохочень (коли людина все більше радіє від тих самих речей), уважністю і пошуком гострих відчуттів.

Психологічні чинники

Як уже згадувалося, залежність — це складна система взаємопов'язаних факторів, що має назву «біо-психо-соціо-духовна модель залежності». Але все не так просто, адже у кожного фактора є свої підрозділи й відгалуження.   Це відноситься і до психологічних аспектів залежності.

Вчені намагалися знайти єдиний психологічний підхід, який пояснив би ігрову залежність, але їхні спроби не увінчалися успіхом. Найкраща і найпоширеніша теорія під назвою «інтегрована модель» належить психологам по роботі з залежностями Блащинскому та Ноуеру.

Інтегрована модель збирає воєдино окремі підтверджені елементи з інших психологічний теорій (психології навчання, залежності та особистості, а також когнітивної та психоаналітичної теорій) і поєднує їх задля створення всеосяжної теорії ігрової залежності. Блащинский і Ноуер поділяють проблемних гравців на три категорії, які базуються на потенційних причинах залежності:

  • емоційно вразливі гравці;
  • гравці з легко стимульованою поведінкою;
  • біологічно імпульсивні гравці.

Відповідно до цієї теорії, всі проблемні гравці мають однакові симптоми та нездорові звички, але їх походження істотно відрізняється. Однак вчені відзначають, що у всіх трьох категоріях існує безліч аспектів, таких як зовнішній вплив, основний аспект збудження гравця, формування умовних рефлексів (процес навчання, в результаті якого людина реагує певним чином на відповідні явища, як-от підвищення бажання грати при звуках музики) і порушення когнітивних процесів.

Емоційно вразливі гравці

Емоційно вразливі гравці грають для втечі від життєвих проблем. Такий тип патологічних гравців, як правило, емоційно нестабільний і характеризується низькою стресостійкістю, соціальною ізоляцією та низькою самооцінкою. Найкращий спосіб допомогти їм — консультації та терапія емоційних проблем, а також вироблення здорових способів боротьби зі стресом.

Гравці з легко стимульованою поведінкою

Цей тип гравців керується зовнішнім впливом і своїми поведінковими звичками. Ці люди надміру схильні до зовнішнього впливу та повторення однакових дій. Зазвичай найкращим способом позбутися поведінкових звичок є консультація з кваліфікованим фахівцем.

Біологічно імпульсивні гравці

Ці гравці стали жертвою біологічних процесів. Генетичні та нейрохімічні фактори призводять до постійного пошуку стимуляторів і імпульсивних дій. Поєднання медикаментозної та психотерапії може допомогти їм перестати бути залежними від свого організму й навчитися приймати власні рішення.

Як дизайн ігор впливає на розвиток залежності

Зазвичай у казино дуже зрозумілі цілі. Головне завдання традиційних і онлайн-казино — якомога довше тримати людей у грі. В ідеалі гравці повинні йти геть із хорошим настроєм і бажанням повернутися. Ця стратегія також відома як «контроль за ефективністю азартних ігор». У реальності це означає «збільшення кількості ставок гравцем за певний час».

У традиційних казино є перевага над онлайн-майданчиками. Оскільки гравці присутні в ньому фізично, у казино є більше можливостей вплинути на них через співробітників, планування та інтер'єр. Однак у онлайн-казино застосовуються свої методи захоплення гравців.

Розробники найпопулярніших ігор і навіть додатків надихалися саме онлайн-казино. Візьмемо, наприклад, дуже популярну пару років назад гру Candy Crush. У ній якраз використовували механіку онлайн-казино. Соціальні мережі на кшталт Instagram або Facebook також використовують схожі принципи. А про Tinder ми взагалі мовчимо!  

Давайте докладніше розглянемо різні техніки, які застосовують розробники, щоб забрати наші чесно зароблені гроші через телефони та комп'ютери.

1) Токенізація

Токенізація — це заміна валюти на якийсь її еквівалент. Наприклад, покерні фішки. Токенізація використовується в багатьох онлайн-казино і у більшості традиційних, оскільки створює «психологічну дистанцію» від реальної вартості фішки. Так гравцям стає набагато простіше витрачати фішки, не замислюючись про реальну суму витрачених грошей.

2) Гейміфікація

Як зрозуміло з назви, техніка гейміфікації походить від молодшої сестри азартних ігор — індустрії відеоігор. Гейміфікація може набувати різних видів і форм. У деяких онлайн-казино є списки лідерів для мотивації гравців змагатися з ними, ризикувати та грати ще більше. Інші техніки використовуються у змагальних іграх, зав'язаних на навичках, щоб створити відчуття експертності й відчуття досягнення цілі та задоволення.

Окрім того, в онлайн-казино також застосовуються свої види гейміфікації, які рідко можна зустріти де-небудь ще. Наприклад, обов'язковий час очікування для поповнення фішок або оплата невеликої суми для негайного продовження гри.

3) Простий доступ до різних ігор

Тут усе просто. В ідеалі у гравця повинен бути швидкий доступ до різних ігор і видів ігор без переходу на іншу вкладку або сайт. Людям подобається лінуватися, тому навіть невелика незручність у вигляді переходу на іншу сторінку може змусити їх передумати грати далі.

4) Невизначеність отримання винагороди

Також відома як «невизначеність із варіативним співвідношенням», ця техніка була розроблена на основі теорій Б.Ф. Скіннера (знаменитого творця «Ящика Скіннера», який він порівнював із ігровим автоматом).   Його дослідження показало, що люди відчувають більш яскраві емоції, якщо не знають, чи вони виграють. Очікування результату створює інтригу, яка відступає тільки після того, як людина побачить результат.

Згодом у індустрії азартних ігор усвідомили, що гравців можна мотивувати грати довше і швидше за допомогою частих маленьких перемог і «майже» програшів. Якщо гравець відчуває близькість «великого виграшу», то він навряд чи припинить грати.

5) Програші у вигляді перемог

Вони також відомі як «фальшиві перемоги». Програші у вигляді виграшів часто використовуються у слотах з великою кількістю виграшних ліній або способів виграти. У багатьох слотах є 25, 50 і навіть більше сотень тисяч виграшних ліній, що збільшує шанси зібрати «виграшну» комбінацію.

Як наслідок, ви будете вигравати частіше, оскільки у слоті є більше можливостей для виграшу. Звичайно, гравці хочуть вигравати якомога частіше. У підсумку ви будете ставити більше грошей і продовжувати грати, оскільки у вас буде ілюзія виграшу. Однак виграші в цих іграх часто набагато нижчі від ваших ставок. Казино, як і раніше, забирає ваші гроші, але робить це повільно, щоб ви нічого не зрозуміли.

6) Аудіовізуальне підкріплення

Яскраві вогні й гучні різкі звуки є невід'ємною частиною азартної індустрії протягом її всієї історії. Однак багато хто розуміє, що вони створені для утримання вашої уваги.

Аудіовізуальне оформлення продумують дуже ретельно. Звук повинен бути досить гучним, щоб відрізати вас від оточення, але при цьому не надто гучним, щоб вас не відштовхнути. Він повинен відповідати тому, що відбувається перед вами. У результаті гравці відчувають, що їх дії мають значення і вони впливають на те, що відбувається у грі. Те ж саме стосується графіки й анімацій на екрані. Вони повинні бути яскравими та привертати увагу, але при цьому не відволікати від гри. По суті, щоб ви просто на щось дивилися...

7) Опції з зануренням у «зону»

Під час обговорення факторів, які спричиняють і підтримують залежність, ми згадали, що вона являє собою відхилення у спробі втекти від негативних емоцій і впоратися зі стресом. Термін «Зона», вперше введений дослідницею Наташею Шуль, допоможе нам краще зрозуміти таку поведінку.

«Зона», також відома як «кайф гравця», — це стан, при якому гравець повністю занурюється у гру. Він втрачає відчуття часу, проводячи за грою години, аж поки щось не виведе його з цього «трансу».

Ми вже згадували два основні елементи, що змушують гравців провалитися в «Зону»: звукові ефекти та анімації.   Однак є і третій важливий елемент, який повинні враховувати розробники для захоплення гравців, — швидкість гри. Якщо геймплей занадто повільний, гравець почне нудьгувати. Якщо занадто швидкий — буде нервувати. Тому розробники почали програмувати свої ігри для зміни швидкості гри відповідно до вподобань гравця.

Однак є опція, яка нівелює необхідність усього вищевказаного. Автоматична гра використовується в азартній індустрії вже дуже давно. Вона міцно вкоренилася в культурі азартних ігор, і на неї вже ніхто не звертає уваги. Однак люди не усвідомлюють, що за певних обставин вона може бути дуже небезпечною. Після її увімкнення вам навіть не потрібно грати. Гра зробить все за вас, а ви навіть не зрозумієте, скільки часу ви грали і скільки грошей витратили.

Висновок

Ігрова залежність набагато складніша, ніж думає більшість людей. Вона являє собою поєднання біологічних і психологічних факторів, проти якого важко боротися. У випадку, якщо ви помітили, що ви або хтось із ваших близьких може стати залежним, ми рекомендуємо прочитати нашу статтю про симптоми і діагностику ігрової залежності. Якщо ви вже знаєте когось із ігроманією, порекомендуйте йому прочитати статтю про те, як впоратися з ігровою залежністю, або ознайомитися зі списком центрів підтримки людей з ігровою залежністю.

Чи стане в нагоді це комусь із ваших друзів?

Поділіться із ними цією статтею.

Поширити Поширити Поширити